непокора

непокора
-и, ж.
Небажання або відмова підкорятися кому-небудь, слухатися когось і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "непокора" в других словарях:

  • непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… …   Словник синонімів української мови

  • непокора — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора …   Український тлумачний словник

  • збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • свояволя — сваволя, безчинство, непокора …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»