- непокора
- -и, ж.Небажання або відмова підкорятися кому-небудь, слухатися когось і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
непокора
Смотреть что такое "непокора" в других словарях:
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
непокора — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свояволя — сваволя, безчинство, непокора … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
